Моя свекруха – особистість унікальна. Вона вважає, що може приїжджати до нас у будь-який час та без попередження. Справа в тому, що мене це дратує. Чому? Тому що моя дитина звикла до певного режиму. Якщо його вкласти хоч трохи згодом, доведеться влаштовувати танці з бубнами. Тетяна Федорівна думала, що все це мої вигадки, і спеціально заходила пограти з онуком після роботи. Її кохання вистачало на 20 хвилин. Потім вона вечеряла в нас і йшла додому.
Після її відходу я годинами заспокоювала сина, що кричить, і намагалася його вкласти спати. Загалом , приємного мало. Якось ми з чоловіком вирішили замовити на вечір піцу, укласти сина та влаштувати собі романтичний вечір. Але що ви думаєте, як тільки ми поклали сина у ліжко — свекруха подзвонила у двері. Я була просто в сказі. Син того дня і так знатно вередував, адже у нього різалися зуби і був розлад. Саме тоді я й вирішила родичку провчити. — Боже, яке щастя, що ви прийшли! У мене зуб розболівся, зараз поїдемо шукати цілодобову стоматологію, а ви побудьте з Сашком.
Чоловік стояв і нічого не розумів. Я витягла його надвір і наказала швидkо заводити машину. – Яка стоматологія? Чому ти мені нічого не сказала? — Погнали до клубу. І вимкнути телефон не забудь! Ми повернулися приблизно о 12 годині ночі, а там картина олією. Свекруха з розмазаною помадою та тушшю спала на nідлозі серед гори брудних памперсів. А син сопів у ліжечку. На столі валялося море всяких пляшечок, сосок та іграшок. Світлий костюм родички був вимащений коричневою плямою відомого походження. З того часу свекруха приходить лише за дзвінком і погоджує зі мною час візиту.