Щойно бабуся приїхала, молодша онука кинулася до неї в обійми, а пакети випали з її рук. Бабуся завжди приходила з повними сумками, незважаючи на те, що все можна було купити у супермаркеті. Донька і цього разу запитала, навіщо стільки речей, на що бабуся відповіла, що вони отримали спадок від тітки, у неї є гроші, тому вона має право порадувати своїх найближчих людей.
Побачивши зятя, бабуся в’їдливо помітила, що він став як величезний горщик для квітів, і всі його зусилля з метою того, щоб сховати живіт, марні. Бабуся відчула, що в будинку щось не так, коли старша внучка перестала бігти до неї з розкритими руками. Вона вирішила запитати про все молодшу онучку. Саме тоді донька оголосила мамі про приїзд Віти – своєї подруги, яка, за зауваженням бабусі, поводилася тут як удома.
Тієї ж ночі бабусі наснився страաний сон про лелеку , що сидить на даху будинку, і вона запитала доньку, чи не думала та знову завести дітей. Але донька відмахнулася від цієї ідеї. Саме тоді бабуся почала підозрювати про наявність відносин між Вітою та її зятем. Наступного дня бабуся підслухала розмову Віти та її зятя про ваrітність, що змусило її звернутися до доньки.
Вона розповіла їй, що зять закохався у Віту і хоче розлу читися з нею. Донька лише розсміялася і сказала, що Віта годиться йому в дочки… Але бабуся мала рацію: після розлу чення у Віти та зятя народилися два сини, вони збудували будинок, жили в ньому, а колишня теща як і раніше називала його “горщиком” ‘ і по можливості уникала його. Ця історія вкотре доводить, що лелека не завжди приносить щастя.