Якось Катерина запитала у Ольги, чи все в неї добре, і втішила її з приводу недавньої події, запевнивши, що її вибір був правильним. Ольга подякувала їй, оцінивши розуміння та підтримку. Їхня дружба, хоч і тривала всього рік, була відзначена незвичайною чесністю. Катя навіть була свідком радикального рішення Ольги за тиждень до Нового року розірвати заручини. Це рішення призвело до її відчуження від усіх, включаючи матір. Протягом року вона жила зі своїм нареченим Вадимом як із сусідом.
Завжди відверта, вона наполягала на тому, щоб називати їхні стосунки саме так, як вони є. Коли вона зажадала офіційності, Вадим заявив, що час невідповідний. Та й пропозиція не була романтичною. Вони просто пішли до РАГСу, заповнили заяву, заплатили мито та обрали дату весілля. Підготовка йшла своєю чергою. Вадим та батьки з обох боків були в захваті, а Ольга відчувала бажання втекти. Безсонна ніч перед весіллям змусила її засумніватися у своєму рішенні вийти заміж за Вадима. Вона зрозуміла, що не хоче створювати з ним сім’ю.
У РАГС-і, коли співробітниця попросила їх паспорти, Ольга стала благати її не реєструвати їхній шлюб. Співробітниця погодилася, надавши їй можливість ще раз поговорити з Вадимом. Коли вона запитала його, чому він хоче одружитися з нею, його поверхневі причини підтвердили її рішучість. Вже на церемонії, коли її попросили підтвердити своє бажання одружитися з Вадимом, вона голосно відмовилася і вийшла із зали. Прямо у весільній сукні, вона зловила таксі, не звертаючи уваги на дзвінки друзів та рідних.
Єдиною людиною, якій вона зателефонувала того дня, була Катя, яка зустріла її з розкритими обіймами. Катя запропонувала допомогти їй забрати речі після Нового року. Вона захопилася рішенням Ольги, зазначивши, що не кожна жінка віддасть перевагу власному щастю перед очікуваннями суспільства. У Каті, дизайнера, та Ольги, письменниці, були свої власні кар’єрні шляхи. Катя захоплювалася незалежністю Ольги, а та закликала Катю прагнути до того ж. У наступні тихі хвилини Ольга розмірковувала про природу щастя і дійшла висновку, що радість від того, що ти вірний собі – найбільший скарб.