Аня приїхала до бабусі, щоб допомогти по господарству, бо старенька жила сама і потребувала допомоги у багатьох аспектах життя. Була черга Маші, але та відмовилася, помирившись зі своїм колишнім хлопцем та поїхавши з ним у відпустку. Аня працювала вихователем у дитячому садку і була відома своєю добротою, але її пухка постать робила її менш привабливою для чоловіків. Тому вона любила проводити час із бабусею, яка завжди піднімала їй настрій і ніколи не глузувала з її зовнішнього вигляду.
Під час візитів Аня прибиралася в будинку, готувала вечерю та гарно одягала бабусю. Сусіди хвалили Аню за турботу про стареньку, хоч і шкодували її через особисте життя. Цього разу, після вечері, бабуся запропонувала Ані взяти участь у гаданні – давній сімейній традиції . Аня неохоче погодилася та прийняла участь у ритуалі, кинувши на вулицю чобіт. Випадково потрапивши в чоловіка, що проходив повз, вона швидко втекла в будинок, відчувши себе ніяково. Тієї ночі їй наснився гарний чоловік у діловому костюмі,
а вранці вона знайшла під подушкою папірець з ім’ям “Артур”. Наступного ранку, розшукуючи втрачений чобіт, вона зустріла хлопчика, який узяв її за руку і повів знайомити зі своїм батьком – чоловіком зі сну. Артур часто жартував, що ворожіння привело їх до шлюбу. Через 4 роки Аня та Артур були щасливі у шлюбі: у них вже була спільна дитина і очікувалася ще одна. Аня також здійснила свою мрію – схудла.