Ганна, 24-річна незаміжня дівчина, нещодавно купила холодильник і поставила його у своїй кімнаті, замкнувши на ньому двері. Вона не хотіла, щоб її мати та вітчим їли її їжу. Її стосунки з матір’ю були складними після сме рті батька, коли їй було лише 14 років. Будинок належав її батькові, тому вони успадковували його порівну. Мати Ганни ніколи не працювала.
Вітчим, за якого її мати вийшла заміж через рік після відходу батька на той світ, не налагодив стосунки з Ганною, і дівчина чула від нього лише скарги на те, що вона – зайвий рот, який треба годувати. Тому Ганна і купила холодильник, відкладаючи гроші із зарплати, а коли вітчим втратив роботу, вони з матір’ю накинулися на її їжу. Ганна, не бажаючи утримувати двох дорослих людей, поставила на двері кімнати та холодильника міцні замки та розділила рахунки за квартиру навпіл.
Мати Ганни була обурена рішенням дочки, сказавши, що вітчиму важко, але Ганна відповіла, що її мати може знайти роботу так само, як і вона. Через два тижні мати вигнала вітчима, зрозумівши, що він не приносить грошей до хати. Проте Ганна продовжувала тримати свою кімнату замкненою, вважаючи, що її мати теж має виправити свою поведінку.