Ми з моїми сусідами ніколи не жили у мирі. Тітка Зіна, жорстока і безсердечна жінка, мала погану славу в нашому районі. У моєї мами було дві кішки, яких тітка Зіна отруїла, через що моя мама сильно страждала протягом кількох місяців. Тітка Зіна виховувала своїх дітей жорстокими, і всі вони били старого собаку, який жив у них на подвір’ї.
Я не могла більше виносити такої жорстокості, тож зателефонувала до поліції, але співробітники порадили мені впоратися з усім по-сусідськи. Якось син тітки Зіни викинув кілька цуценят на смітник, і я знайшла двох із них у чорному пакеті у себе на подвір’ї. На жаль, одне з щенят не вижило, але ми подбали про іншого – і виростили з нього слухняного і люблячого собаку. Якось літнього дня ми з родиною пішли на річку поплавати з собакою, яку ми назвали Малук.
Поки ми були на річці, якась дитина віддалилася від берега почала тонути, і Малук першим кинувся її рятувати. Це виявилася Катя, дочка сина тітки Зіни, котра колись викинув собаку. Малюк врятував Каті життя, але вони навіть не подякували ні нам, ні собаці. Життя несправедливе. Сусіди, які колись були такі жорстокі до Малука, не оцінили того, що собака врятував життя їхньої доньки. Незважаючи на відсутність у них серця, Малук став героєм для нас і всіх відпочиваючих на річці того дня.